Одного разу колись давно відбулася така історія:
Ще коли був інтернет в основному
діалапівський. У кращих традиціях жанру: дзвінок, беру трубку,
милим жіночий голос повідомляє, що не може підключитися. Дівчина не може пройти
авторизацію; звіряємо пароль - вроді набирає буква в букву.
Сорокахвилинна розмова по телефону з перебиранням всього, що тільки
можливо, результату не принесла, і мені довелося особисто навідатися до прекоасного створіння в гості.
По приїзді виявилося, що це миле світловолосе
створіння з небесної блакиті очима при підключенні береться за мишу, клацає по ярличку, і
натискає «Виклик». Далі...
Набір номера ...
Перевірка імені користувача і пароля ...
Реєстрація комп'ютера в мережі ...
У цей момент наша блондинка швидко-швидко клацає на кнопку
«Скасувати».
На цілком передбачуване запитання «Навіщо?!» Вона
відповіла, поплескавши віями:
- Розумієш, я відвідую сайти дуже особистого і, можна навіть
сказати, інтимного характеру, і не хочу, щоб мій комп'ютер десь
реєструвався.
Говорять, користувачі не вміють читати, що написано на екрані? Вміють ... шкода, що не тоді, коли треба.
Немає коментарів:
Дописати коментар