У одного африканського короля був близький друг, з яким він разом
виріс. Цей друг, розглядаючи будь-яку ситуацію, яка коли-небудь
траплялася в його житті, будь вона позитивна чи негативна, мав звичку
говорити: “Це добре!”.
Одного разу король перебував на полюванні. Друг, бувало, готував і
заряджав рушниці для короля. Очевидно, він зробив щось неправильно,
готуючи одну з рушниць. Коли король взяв у свого друга рушницю і
вистрілив з неї, у нього відірвало великий палець руки. Досліджуючи
ситуацію, друг як зазвичай сказав: “Це добре!”. На це король відповів:
“Ні, це не добре!”, – і наказав відправити свого друга до в’язниці.
Минуло близько року, король полював у районі, в якому він міг, на
його думку, перебувати зовсім безбоязно. Але місцеві африканські
канібали взяли його в полон і привели в своє село разом з усіма іншими.
Вони зв’язали йому руки, наносили купу дров, встановили стовп і
прив’язали короля до стовпа. Коли вони підійшли ближче, щоб розвести
вогонь, вони помітили, що у короля не вистачає великого пальця на руці.
Через свої забобони плем’я канібалів не їло того, хто мав недолік в
тілі. Розв’язавши короля, вони його відпустили.
Повернувшись додому, він згадав той випадок, коли він втратив палець,
і відчув докори сумління за своє відношення до друга. Він відразу ж
пішов у в’язницю, щоб поговорити з ним.
- Ти був правий, – сказав він, – це було добре, що я залишився без пальця.
І він розповів усе, що тільки що з ним сталося.
- Я дуже шкодую, що посадив тебе до в’язниці, це було з мого боку погано так вчинити.
- Ні, – сказав його друг, – це добре!
- Що ти кажеш? Хіба це добре, що я посадив свого друга на цілий рік у в’язницю?
- Якби я не був у в’язниці, то був би там разом з тобою – відповів друг.
