вівторок, 10 лютого 2015 р.

Елементарна дедукція

Мама приїхала на вечерю до свого сина Саші, який жив в одній квартирі з сусідкою Вікою. За вечерею мама мовчки відзначила про себе красу сусідки Саші. Вона і раніше підозрювала про наявність зв'язку між цією парочкою і цей факт лиш підсилив її цікавість. Спостерігаючи за парою, вона після вечері задумалася про це. Син догадався про думки мами і Саша категорично заявив:
- Я знаю, про що ти думаєш, але запевняю тебе, ми з Вікою - лише сусіди.
 Через тиждень Віка звернулася до Саші:

- Після того, як у нас вечеряла твоя мама, я не можу знайти срібну цукорницю. Надіюсь, це не твоя мама її взяла?. - Я не думаю, але я напишу їй про це на e-mail, просто, щоб бути впевненим. І він сів, і написав:
- Люба, мамо, я не хочу говорити, що ти взяла цукорницю, але я також не говорю, що ти не брала її. Просто факт залишається фактом, що після твого приходу срібна цукорниця зникла. З любов'ю, Саша.
Через декілька днів він одержав відповідь від мами:
- "Синку, я не говорю, що ти спиш з Вікою, я також не скажу, що ти не спиш з нею. Але факт є факт - якщо б Віка спала в своєму ліжку, вона б давно знайшла б цукорницю. З любов'ю мама."

Немає коментарів:

Дописати коментар